Курс → Урок 6

Урок 6. Лоція внутрішніх вод

Лоція — це розділ знань про водні шляхи: як вони розмічені, які знаки стоять на берегах і на воді, де прохід дозволений, а де на тебе чекає гребля чи мілина. На іспиті лоція — одна з десяти обов'язкових тем, і питання з неї серед найбільш «зарахувальних»: кольори буїв, групи знаків і сигнали шлюзів запам'ятовуються за вечір, а перевіряються майже в кожному тесті. У цьому уроці розберемо розмітку внутрішніх водних шляхів Польщі: буї фарватеру, п'ять груп знаків судноплавства з повним довідником кодів, цифри на щитах, мости, шлюзи та греблі, класи водних шляхів, читання карти й лоції — і те, що з усього цього діє на конкретних польських акваторіях, від Мазур до Віслинського заливу.

Водний шлях, фарватер і сторони

Не кожна вода — дорога. Водний шлях — це річка, канал чи озеро, офіційно призначені для судноплавства. У межах водного шляху виділяють фарватер — смугу води з глибиною і шириною, достатніми для безпечного руху. Саме фарватер розмічають буями та береговими знаками, і саме вздовж нього на берегах стоять стовпчики кілометражу водного шляху, за якими визначають своє місце на річці.

Найважливіша умовність усієї лоції: правий і лівий бік водного шляху визначаються для спостерігача, що дивиться за течією — тобто пливе вниз річкою. Правий берег — праворуч від того, хто рухається за течією. На озерах і каналах течії немає, тому напрямок «угору» там адміністративно встановлює директор управління внутрішнього судноплавства — і сторони шляху рахуються відносно цього призначеного напрямку.

Буї фарватеру: червоне праворуч, зелене ліворуч

Межі фарватеру позначають плавучими знаками — буями. Система проста й симетрична:

• Права межа (за течією) — червоні циліндричні буї (червоний циліндричний буй) з червоним циліндричним топовим знаком; уночі — червоний вогонь.
• Ліва межа — зелені конічні буї (зелений конічний буй) із зеленим конусом зверху; уночі — зелений вогонь.

Мнемоніка: «Циліндр — Червоний — Правий»: усі три слова «кутасті», як і сам циліндр із його пласким верхом. Конус — гострий, зелений, лівий. Форма завжди підказує колір: побачивши проти сонця лише силует, за пласким верхом упізнаєш червоний буй, за гострим — зелений.

Розгалуження, небезпеки та жовті знаки

Коли фарватер ділиться на два рукави, у точці поділу ставлять кулястий буй у червоно-зелені горизонтальні смуги — знак розгалуження фарватеру. Минати такий буй можна з обох боків. Якщо на ньому встановлено топовий знак, він показує, куди веде головний шлях: червоний циліндр зверху — головний фарватер іде ліворуч, зелений конус — праворуч (для головного шляху буй працює як звичайний знак своєї сторони).

Небезпечні місця та судноплавні перешкоди (затонулі об'єкти, каміння, залишки паль) позначають за тією самою логікою сторін: перешкода біля правої межі фарватеру — знаки червоні, біля лівої — зелені.

Окрема категорія — жовті буї. Жовтим позначають акваторії, закриті для судноплавства: купальні зони (kąpielisko), ділянки для водних лиж і подібних спортів (на буї чи топовому знаку — напис SPORT), місця робіт. Форма такого буя може бути будь-якою помітною, вогонь — жовтий; перетинати лінію жовтих буїв і рухатися всередині відгородженої акваторії заборонено. Повз купальні проходять на дистанції, малим ходом і без хвилі, пам'ятаючи, що плавці бувають і за межами буїв. Окремий сигнал — біла куля: усі судна, які не беруть участі у змаганнях, мусять негайно покинути акваторію, навіть якщо стоять там на якорі.

Жовті буї з радарними відбивачами виконують інше завдання — вони обслуговують радіолокаційне плавання: їх виставляють вище і нижче мостових опор (filary mostowe), щоб проліт було видно на екрані радара, а також під повітряними лініями електропередач. Жовтим буйком із радарним відбивачем удень позначають і викинутий якір, що загрожує судноплавству.

Коли фарватер переходить від одного берега до протилежного, на берегах ставлять жовті хрести — берегові знаки переходу фарватеру. Вони не взаємозамінні: прямий хрест святого Юрія (+, одне рамено донизу) стоїть на правому березі й означає перехід шляху з правого берега на лівий; косий хрест святого Андрія (×, два рамена донизу) стоїть на лівому березі — перехід з лівого на правий. Два однакові знаки один за одним на тому самому березі (задній — вищий) утворюють створ і показують вісь довгого переходу; уночі створ дублюють двома вогнями з однаковим ритмом. Побачив жовтий хрест — фарватер «пірнає» до другого берега: кермуй від знака до знака, а не вздовж свого берега.

Ще дві дрібниці, які легко проґавити. Біла літера P на буї правої чи лівої межі означає, що фарватер тут проходить уздовж місця стоянки — чекай пришвартовані судна збоку. І головне: не тримайся буя впритул. Буй стоїть на якірному ланцюгу, тож від коливань рівня води, вітру й течії зміщується від свого «паперового» місця на кілька метрів — небезпека, яку він охороняє, може бути ближче, ніж здається.

П'ять груп знаків судноплавства

Знаки судноплавства на внутрішніх водах поділяються на п'ять груп — за першою літерою легко впізнати характер вимоги:

Заборонні знаки — група A

Головний заборонний знак — A.1 заборона проходу. Він має кілька форм: червоні щити чи прапори, два червоні вогні, а найчастіше — щит із червоно-біло-червоними горизонтальними смугами. A.1 ставлять біля шлюзів, розвідних мостів і гребель, а також коли судноплавство закрито. Решта знаків групи A — білі щити з червоною облямівкою, косою червоною смугою і чорною піктограмою того, що заборонено.

Заборона зазвичай діє з того боку водного шляху, з якого виставлено знак — так прямо сказано в правилах про A.5 (стоянку), A.6 (якоріння) та A.7 (швартування). Тому той самий берег може бути «закритий», а протилежний — вільний.

Приписні знаки B та обмежувальні C

Знаки групи B наказують діяти: рухатися у вказаному напрямку (B.1), зупинити судно (B.5 — біла таблиця з чорною горизонтальною смугою, стоїть перед шлюзами і розвідними мостами), не перевищувати швидкість у км/год (B.6), подати звуковий сигнал (B.7 — чорне коло), зберігати особливу обережність (B.8 — чорна вертикальна смуга) або вести радіопрослуховування на вказаному каналі (B.11 — напис VHF і номер каналу).

Знаки групи C повідомляють про фізичні обмеження шляху, і всі їхні цифри — в метрах: C.1 — обмежена глибина, C.2 — обмежена висота проходу над водою, C.3 — обмежена ширина фарватеру, C.5 — межа фарватеру віддалена від берега на вказану кількість метрів. Чорний трикутник на щиті «вказує» на обмежений вимір: знизу — мілко, згори — низько, з боків — вузько.

Знаки B.2, B.3 і B.4 мають варіанти «a» та «b» — вони показують, на який бік фарватеру треба перейти або якого триматися (a — той, що з лівого борту; b — той, що з правого). Кінець дії будь-якої заборони, наказу чи обмеження позначає інформаційний знак E.11, і діє він лише в одному напрямку руху.

Рекомендаційні знаки D: жовті ромби на мостах

Найважливіші знаки групи D висять під прольотами мостів. Один жовтий ромб (знак D.1a) — прохід під цим прольотом рекомендований в обох напрямках. Два жовті ромби один над одним (D.1b) — прохід лише в одному напрямку: той, хто бачить два ромби, проходить із пріоритетом, а рух із зустрічного боку заборонений. Прольоти, якими йти не можна, закривають щитами A.1 (червоно-біло-червоні смуги). Знак A.10 нічого не закриває — це пара червоно-білих щитів, що позначають краї дозволеного проходу під мостом чи через яз: між ними йти можна, поза ними — ні.

Група D має ще два знаки: D.2 — рекомендація триматися вказаної смуги акваторії (її межі показує пара зелено-білих ромбів), і D.3 — рекомендація йти в напрямку, показаному стрілкою, а вночі — у бік ізофазного вогню. D.3 єдиний у групі не жовтий: це синій щит із білою стрілкою, тож не сплутай його з групою E.

Інформаційні знаки — група E

Група E — «дружні» знаки: сині квадрати з білими символами, які інформують і дозволяють. Виняток за формою — E.1 дозвіл проходу: зелено-біло-зелений щит (або одне-два зелені світла біля шлюзів чи мостів). Багато знаків E дзеркально відповідають заборонам групи A: там, де A.5 забороняв стоянку, E.5 (дозвіл стоянки — біла літера P на синьому тлі) її дозволяє.

Повний довідник знаків A–E

Нижче — повний перелік знаків із додатка № 7 до розпорядження Міністра інфраструктури від 28 квітня 2003 р. На малюнках вище показані найчастіші; тут є й ті, які трапляються рідше, але раптом опиняються на іспиті. Колонка «малим суднам» відповідає на найпопулярніше екзаменаційне питання: чи стосується знак твоєї моторної яхти.

Цифри на знаках: метри, км/год чи канал

Цифра на щиті — найчастіше джерело помилок, бо однакові на вигляд числа означають різні речі. Правило-каркас просте: цифри вимірюють простір у метрах, і є рівно два винятки — швидкість (B.6, у км/год) і номер радіоканалу (B.11b, E.23).

Основний знак можуть доповнювати допоміжні знаки. Біла табличка з чорним написом над знаком каже, за скільки метрів почне діяти припис. Табличка під знаком уточнює його (наприклад, кому саме він адресований). Стрілка збоку або внизу показує напрямок, у якому припис чинний. А біла світлова стрілка разом із вогнями регулює рух у місцях зі світлофорною сигналізацією.

Мости, шлюзи та гідротехнічні споруди

Гідротехнічні споруди — це місця, де лоція вирішує все. Під мостом іди лише прольотом, позначеним жовтими ромбами (D.1a/D.1b) або знаком E.1; закриті прольоти позначені червоними щитами A.1. Перед мостами не обганяй — у вузькості це заборонено.

Стаціонарні мости: який проліт твій

Правила про стаціонарні мости побудовані трьома реченнями. Проліт зі знаком A.1 — прохід заборонений усім. Проліт зі знаком D.1a чи D.1b — саме ним судна й повинні проходити (D.1a у двох напрямках, D.1b — в одному). А якщо на багатопрогонному мості частина прольотів позначена знаками D, то під іншими — непозначеними — прольотами можуть іти лише малі судна, і то коли місцеві умови дозволяють. Це і є «лазівка» для моторної яхти: великі судна тиснуться в головний проліт, а ти маєш право взяти сусідній, якщо там достатньо води й висоти.

Другий обов'язок під мостом — пріоритет: судна, які не є спортивними чи туристичними, першими проходять під мостами й у вузьких переходах. Тобто побачив баржу або пасажирський статок на підході до вузького прольоту — пропусти й зачекай осторонь, не «прослизай» перед носом.

Розвідні мости: комбінації вогнів

З розвідним мостом діє окрема процедура. Наближаючись, зменш швидкість, виконуй команди обслуги мосту, не обганяй (якщо обслуга не скаже інакше), а якщо не хочеш або не можеш пройти — зупинися перед знаком B.5, не перетинаючи його. Далі керує світлофор, і в нього більше станів, ніж у шлюзі — зокрема жовті вогні, адресовані «низьким» суднам, які пройдуть під зведеним мостом без розведення.

Ці вогні взаємозамінні зі щитами: замість червоних вогнів можуть висіти щити A.1, замість зелених — E.1, замість жовтих — D.1. Тобто «жовтий ромб над прольотом» і «жовте світло на мості» — це одна й та сама думка.

Шлюзування крок за кроком

Шлюз — камера з воротами, що переводить судно між рівнями води. Підійшовши до аванпорту (акваторії очікування), зменш хід, зупинись там, де наказує знак B.5, і стеж за світловою сигналізацією:

Черговість. Загальне правило — за порядком прибуття в район шлюзу. Але мале судно не має права вимагати окремого шлюзування і заходить у камеру лише після дозволу обслуги; якщо шлюзується разом із «немалими» суднами, воно входить останнім — саме тому на практиці професійне судноплавство заходить першим. Поза чергою йдуть судна управлінь судноплавства й адміністрації водного шляху, пожежної охорони, Прикордонної служби, поліції, митниці та Державної рибальської сторожі, а також судна з письмовим дозволом директора управління, що несуть на носі червоний вимпел.

У районі шлюзу і в камері. Обгін заборонений — і на підході, і всередині. Якорі мають бути повністю підняті. Радіостанція — увімкнена на каналі, визначеному для цього шлюзу. Під час наповнення й спорожнення камери судно мусить бути пришвартоване, причому так, щоб можна було регулювати довжину швартових — рівень води змінюється на метри. Використовуй кранці (переносні мають бути непотопні), не мий палубу й не зливай воду на сусідів, а двигун не вмикай від моменту швартування до дозволу на вихід. Малі судна тримають безпечну відстань від інших, а від суден із одним синім вогнем або синім конусом (небезпечний вантаж) — не менше 10 метрів.

Дві споруди, які треба впізнавати здалеку. Яз — водопідпірна гребля: перед нею тебе непомітно затягує течія, а під нею крутяться зворотні вири, з яких не вибратися навіть у жилеті. Про наближення греблі попереджає інформаційний знак E.3 («яз у невеликій відстані»). Прохід через проліт язу дозволений тільки тоді, коли цей проліт позначений з обох боків — і ліворуч, і праворуч — знаками E.1; заборону показують одне-два червоні світла або щити A.1, а якщо над язом проходить міст — дозволений проліт може бути позначений жовтим ромбом D.1. Біля язу й під час проходу через нього заборонено волочити якір, ланцюг чи линву. Острога (буна) — кам'яний виступ перпендикулярно від берега, що скеровує течію до середини русла: біля бун мілини, а при високій воді їх узагалі не видно під поверхнею — тримайся фарватеру.

І ще два «розмірні» факти, які питають дослівно: на озері фарватер може бути позначений лише з одного боку — тоді його ширина становить 100 метрів; у каналі фарватером є вся ширина каналу, а кидати якір у каналі заборонено — щоб не пошкодити дно й не заважати руху. Правила формулюють це з іншого боку: зупинятися на стоянку в каналах можна лише в місцях, позначених знаком E.5.

Прохідна висота: як дізнатися, чи пройдеш

Прохідна висота — це відстань від дзеркала води до нижньої кромки прольоту, і вона не постійна: піднявся рівень води на півметра — на стільки ж «опустився» міст. Тому джерел інформації три, і читати їх треба разом. Перше — знак C.2 на самому мості: цифра під чорним трикутником дає обмежену висоту над дзеркалом води. Друге — водомірна рейка на опорі або в аванпорті: це градуйована лінійка з поділками по 2 см і цифрами через кожні 10 см, стан води з неї зчитують з точністю до сантиметра; багато мостів мають окрему рейку, проградуйовану саме в метрах вільного проходу. Третє — клас водного шляху і актуальний комунікат про судноплавні умови: клас каже, на яку мінімальну висоту проєктувався шлях, а комунікат — що є насправді сьогодні.

Рахуй із запасом. Найвища точка твого судна — це не дах рубки, а антена, щогла для прапора, радар чи ходовий вогонь; додай 20–30 см на хвилю від зустрічного судна і на неточність зчитування. Якщо запас менший за півметра — краще опустити те, що опускається, або зачекати на нижчу воду. Правило A.10 нагадує: між червоно-білими щитами ти в габариті, поза ними — вже ні.

Класи водних шляхів і що вони кажуть тобі

Кожен польський водний шлях має клас, установлений розпорядженням Ради Міністрів від 7 травня 2002 р. про класифікацію внутрішніх водних шляхів. Класи Ia, Ib, II і III — це шляхи регіонального значення, класи IV, Va і Vb — міжнародного. Клас визначають за розмірами суден і составів, які можуть тут ходити, та за мінімальною висотою під мостами й лініями над водою.

Для моторної яхти клас — це не заборона, а прогноз. Він відповідає на два питання, від яких залежить, чи взагалі варто туди йти: скільки під тобою води і скільки над тобою висоти. Переважна більшість польських шляхів — це класи Ia, Ib та II, тобто мости від 3 метрів і заглиблення до 1,0–1,6 м. Хаусбот із флайбриджем або яхта з високою аркою на такому шляху часто не пройде, хоч сам шлях і «судноплавний». Другий висновок: задекларовані параметри — це проєктні значення при нормальному стані води. Тимчасові зміни оголошують у комунікатах адміністрації водного шляху, і саме вони, а не таблиця, вирішують сьогоднішній день.

Польські акваторії очима стерника

Теорія оживає лише на конкретній воді. Ось п'ять акваторій, які найчастіше згадують на іспиті й де реально плаває власник патенту стерника.

Великі Мазурські озера

Шлях Великих Мазурських озер — це озера, з'єднані каналами. Перші прокопали ще у XVIII столітті (Лучанський канал у Гіжицьку, 1765–1772), але ті ранні канали замулилися й були покинуті; нинішнього вигляду система набула під час великих робіт 1854–1857 років. Головний шлях веде від озера Рось у Пішу до річки Венгорапи у Венгожеві. Правила відносять цю систему до водних шляхів II категорії, а напрямок «угору» тут офіційно означає рух у бік Пішу — отже, ідучи на Венгожево, ти йдеш «униз», і червоні циліндричні буї мусять лишатися з твого правого борту.

Класи різні навіть у межах одного маршруту: великі озера (Снярдви, Миколайське, Талти, Негоцин, Мамри, Кісайно, Даргін, Бочне, Свєнцайти) — клас II із транзитною глибиною близько 1,8 м; канали Єґлінський, Талцький, Ґрунвальдський, Мьодунський, Шимонський, Куля, Негоцінський і Пєнкна Ґура, а також дрібніші озера — клас Ia (транзитна глибина близько 1,2 м, найменша глибина в каналі 1,5 м). На річках і каналах системи діє обмеження 10 км/год без вантажу (8 км/год із вантажем), якщо знаки не наказують інакше; кидати якір у каналах заборонено — крім позначеної знаком розворотної акваторії.

Три речі, про які забувають найчастіше. По-перше, на всій системі заборонено створювати високу хвилю ближче ніж 50 метрів від берега, помосту, набережної, прокату спорядження, купальні чи людей у воді — і це та відстань, яку інспекція міряє реально. По-друге, єдиний шлюз Ґузянка лежить не на головному шляху, а на бічному — з Миколайського озера через Бельдани до Руцяного-Ніди; нова камера Ґузянка II, відкрита для суден у червні 2020 року, має корисну довжину 50 м, ширину 7,5 м, мінімальну глибину 2 м і прохідну висоту під мостом 4 м, а перепад рівнів становить близько 2 м. По-третє, Снярдви — найбільше озеро Польщі (близько 114 км²) і водночас мілке: хвиля тут виростає за півгодини, а штормову тривогу показують щогли системи попередження — жовтий проблиск 40 разів за хвилину означає «УВАГА», 90 разів за хвилину — безпосередню небезпеку.

Зегжинський залив

Зегжинське озеро (Зегжинський залив) — штучний водозбір, що утворився від підпору Нарви греблею в Дембе. Це також шлях II категорії і найпопулярніше місце практичних іспитів під Варшавою. З Віслою його з'єднує Жеранський канал завдовжки близько 17 км зі шлюзом Жерань; напрямок «угору» на каналі — у бік Нарви, тобто до заливу. За чинним розпорядженням № 7/2024 директора Управління внутрішнього судноплавства в Бидгощі швидкість на Жеранському каналі — до 10 км/год без вантажу і 8 км/год із вантажем, а якоріння й волочіння якоря поза місцями, позначеними знаками, заборонене. На самому Зегжинському озері й Нарві ліміт вищий — 15 км/год без вантажу і 10 км/год із вантажем.

Вісла

Кілометраж Вісли починається від km 0 в місці впадіння Пшемші і росте вниз за течією; судноплавний маршрут до Свібна має близько 941 км. Верхня Вісла сканалізована — від гирла Пшемші через Лончанський канал до водного ступеня Пшевуз ідуть шлюзи й водні ступені. Ще один водний ступінь, Влоцлавек, стоїть значно нижче — у km 675. Нижче гребель річка вільна: фарватер тут «живий», щороку інакший, розмічений скупо, і читати його доводиться не так за буями, як за берегом — переходами шляху від берега до берега, острогами й лінією течії. При низькій воді оголюються мілини й каміння, при високій — ховаються буни. Для Вісли особливо важливі комунікати про стани води: те, що торік було глибиною, цьогоріч може бути пляжем.

Одра

Одранський водний шлях — найкраще розбудований у Польщі: кілометраж рахують від km 0 у гирлі Опави і ведуть до гирла в Щецинському заливі — приблизно до km 742; біля Відухови (km 704,1) річка ділиться на Одру Східну та Одру Західну. Не плутай: 854 км — це вся довжина Одри від витоку в Чехії, а не кілометраж водного шляху. Верхня Одра сканалізована шлюзами, до неї прилягає Ґлівіцький канал (клас III зі шлюзами). Нижня Одра, озеро Домб'є та Одра Західна — уже II категорія і водночас ділянки, де рівень води залежить не від опадів, а від вітру з моря: сильний нагінний вітер піднімає воду, відгінний — опускає.

Віслинський залив

А ось Віслинський залив — це вже внутрішні морські води, і саме тут патент стерника моторноводного починає діяти зі своїми обмеженнями: яхта з корпусом до 12 м і плавання лише вдень. Перемикається й логіка розмітки: діє морська система IALA регіону A, де при вході з моря червоні знаки — ліворуч, зелені — праворуч, тобто протилежно до річкового правила. Залив дуже мілкий (середня глибина близько 2,7 м), тому хвиля тут коротка й крута, а вітер розганяє її за лічені години. З Гданською затокою залив з'єднує Перекоп Віслинської коси, відкритий 17 вересня 2022 року: канал завдовжки 1536 м (близько 1,5 км), завширшки щонайменше 25 м і глибиною 5 м зі шлюзом. З боку внутрішніх вод до заливу ведуть Шкарпава та Ноґат — на них, як і на Ягеллонському каналі, швидкість обмежена до 12 км/год без вантажу (із вантажем — 10 км/год на Шкарпаві та 8 км/год на Ноґаті й Ягеллонському каналі), якщо берегова розмітка не каже інакше.

Карти, путівники та лоції

Джерела знань про конкретний шлях — карти внутрішніх вод, путівники і видання-лоції (locje): вони описують глибини, кілометраж, мости з висотами прольотів, шлюзи з годинами роботи, порти й марини. Перед виходом на незнайому акваторію переглянь карту маршруту: де фарватер переходить між берегами, які прольоти судноплавні, де стоять греблі. Паперова карта не розряджається — тримай її на борту навіть за наявності GPS.

Кілометраж і транзитна глибина

Двома числами описують майже все планування переходу. Кілометраж — це відстань від умовного початку шляху, позначена стовпчиками на березі й підписана в лоціях та комунікатах. Він працює як адреса: «міст у km 632,3», «стоянка в km 12,4», «обмеження від km 62,3 до km 64,3». Домовляючись зі шлюзом чи викликаючи допомогу, називай саме кілометр — це найшвидший спосіб пояснити, де ти.

Транзитна глибина — найменша глибина фарватеру на визначеній ділянці. Це «вузьке горло» маршруту: якщо транзитна глибина 1,2 м, то яхта із заглибленням 0,9 м пройде тільки з дуже скромним запасом, а з 1,3 м — не пройде взагалі, хай навіть решта ділянки має чотири метри.

Стани води та комунікати

Рівень води на польських шляхах міряють на водомірних станціях і виражають у сантиметрах на водомірній рейці. Для кожної станції визначено два порогові рівні: застережний стан і алярмовий стан. IMGW-PIB видає гідрологічні попередження трьох ступенів: I — різкий ріст рівня з можливим короткочасним перевищенням застережних станів; II — вода вже вище застережних станів і росте; III — вода вище алярмових станів. Низька вода (niżówka) означає мілини й зменшення транзитної глибини, висока (wezbranie) — сильнішу течію, плавуче сміття, приховані буни та зникнення запасу висоти під мостами.

Практичний порядок дій перед виходом: подивитися стан води на водомірі для своєї ділянки, прочитати комунікат про судноплавні умови адміністрації водного шляху (там оголошують тимчасові зміни глибин, висот під мостами, зупинки шлюзів і ремонти), звірити з ними план переходу і лише тоді вирушати. І пам'ятай про формальність: чинний примірник судноплавних правил і розпорядження директора управління (паперовий або електронний) належить мати на борту — від цього обов'язку звільнені малі моторні судна, зокрема водні скутери, окрім тих, що возять пасажирів за плату, та тих, у яких двигун понад 75 кВт або корпус довший за 13 м.

Підсумок

• Сторони водного шляху визначаються за течією (дивлячись униз річкою); на озерах і каналах напрямок встановлює dyrektor urzędu żeglugi śródlądowej.
• Права межа фарватеру — червоні циліндричні буї (червоний вогонь), ліва — зелені конічні (зелений вогонь). За течією червоний буй минаємо правим бортом, проти течії — лівим.
• Куля в червоно-зелені смуги — розгалуження: червоний циліндр зверху — головний шлях ліворуч, зелений конус — праворуч.
• Жовті буї — акваторії, закриті для судноплавства (купальні, зони «SPORT»); жовті буї з радарними відбивачами — при мостових опорах і під лініями; жовті хрести на березі — перехід фарватеру: св. Юрія на правому березі, св. Андрія на лівому.
• П'ять груп знаків: A — zakazu, B — nakazu, C — ograniczenia, D — zalecenia, E — informacyjne. Цифра на B.6 — км/год відносно берега, цифри на C — метри, на B.11b і E.23 — номер каналу УКХ; табличка над знаком — метри до початку дії припису.
• A.8 (заборона розвороту) зобов'язує і малі судна; A.2 (заборона обгону) за банком питань їх не зобов'язує, але за § 6.11 правил обгін під A.2 заборонений усім.
• Один жовтий ромб — прохід в обох напрямках, два ромби — лише в одному; під непозначеними прольотами багатопрогонного мосту можуть іти лише малі судна.
• Шлюз: зелене = заходь, червоне = чекай, червоне+зелене = готується, два червоні одне над одним = не працює, немає сигналізації = без дозволу обслуги не рухатись. Черга — за порядком прибуття, але мале судно заходить після «немалих».
• Розвідний міст: жовті вогні разом із червоними означають прохід лише для суден малої висоти (одне жовте — в обох напрямках, два — в одному).
• Прохід через проліт язу дозволений тільки коли він позначений знаками E.1 з обох боків; E.3 попереджає про яз поблизу; біля язу заборонено волочити якір.
• Фарватер на озері (одностороння розмітка) — 100 м; у каналі — вся ширина, якір у каналі заборонено, стоянка лише при знаку E.5.
• Класи шляхів: Ia — найнижчий, Vb — найвищий; Ia–III регіональні, IV і вище міжнародні. Транзитна глибина — найменша глибина фарватеру на ділянці.
• Мазури: «угору» = у бік Пішу, озера клас II, канали клас Ia, 10 км/год на каналах, жодної хвилі ближче 50 м від берега; єдиний шлюз — Ґузянка на бічному шляху.
• Віслинський залив — морські внутрішні води: розмітка IALA A, корпус до 12 м, лише вдень.