Курс → Урок 10

Урок 10. Безпека та рятування

Водний порятунок — окрема обов'язкова тема офіційної програми іспиту, і чи не єдина, знання якої одного дня може буквально врятувати життя. У цьому уроці розберемо рятувальні жилети та інші засоби безпеки, покрокову процедуру «людина за бортом» на моторному судні, дії при перекиданні, гіпотермію, першу допомогу, пожежу на борту і способи виклику допомоги разом з аварійними номерами. Питання з цього блоку на іспиті прості, якщо розумієш логіку: майже кожна правильна відповідь зводиться до «гвинт убиває», «холод убиває» і «клич допомогу правильно».

Жилети: рятувальний чи страхувальний?

Європейська норма PN-EN ISO 12402 поділяє жилети за плавучістю, вираженою в ньютонах (N). Принципова межа проходить між 50N і 100N. Рятувальний жилет — від 100N і вище: завдяки коміру і розподілу об'єму він перевертає непритомну людину у воді обличчям догори й утримує рот і ніс над поверхнею. Страхувальний жилет 50N цього не робить: він лише додає плавучості, тому юридично взагалі не є рятувальним засобом і призначений тільки для тих, хто вміє плавати, на захищених водах, де допомога поруч.

Скільки жилетів має бути на борту? Відповідь без варіантів: стільки, скільки людей, і кожен — відповідного розміру (дитині — дитячий). Жилет, що лежить у рундуку, — це формальність: вдягнути його, вже опинившись у воді, майже неможливо. Тому в складних умовах — хвиля, свіжий вітер, туман, шлюзування, нічний перехід — жилет має бути на тілі й застебнутий, а діти та люди, які не вміють плавати, носять його постійно.

Рятувальне спорядження яхти

Окрім жилетів, до обов'язкового спорядження моторної яхти належать:

• Рятувальне коло з плавучим линем завдовжки близько 30 м — його кидають людині за бортом і підтягують її до судна.
• Кидальний кінець (rzutka) — мішечок з плавучою линвою, який летить далі й точніше, ніж коло, і не травмує при влучанні.
• Порошковий вогнегасник — на суднах з двигуном, типово з ≈2 кг гасильного засобу, з дійсною щорічною повіркою (легалізацією).
• Аптечка першої допомоги, багор, якір з линвою, відбійники, черпак або відро, весло.

Людина за бортом: маневр на моторному судні

Тривога «людина за бортом» — обов'язковий елемент і теоретичного, і практичного іспиту. На моторній яхті процедура така:

1. Крик «Człowiek za burtą!» — кожен, хто побачив падіння, негайно голосно оголошує тривогу.
2. Стерно В БІК людини. Стерник одразу перекладає стерно в бік, з якого впала людина: ніс іде до неї, а корма з гребним гвинтом — відкидається від неї.
3. Кинути рятувальне коло або rzutkę — якнайближче до людини, не влучаючи в голову.
4. Призначити спостерігача, який ні на секунду не зводить очей з людини і безперервно вказує на неї витягнутою рукою: голову плавця на хвилі втратити з поля зору дуже легко.
5. Циркуляція — розворот і повернення до людини.
6. Підхід проти вітру або течії на мінімальному ходу — так яхту не наносить на людину і легко зупинитися поруч.
7. За одну довжину корпусу — нейтраль (luz): судно дійде за інерцією.
8. При підйомі з води — двигун ВИМКНУТИ повністю. Людину піднімають через борт, ніколи — з корми над гвинтом.

Перекидання яхти

Після перекидання (типового радше для малих відкритих човнів і вітрильників, але можливого й на моторці) діє просте правило: триматися за корпус і не пливти до берега. Перше, що робить керівник, — рахує людей: чи всі на поверхні. Корпус тримається на воді, він набагато помітніший для рятувальників, ніж голова плавця, і працює як пліт. Відстань до берега на воді оманливо мала, а холодна вода забирає сили за лічені хвилини — значна частина потонулих гине саме на шляху до «близького» берега. Отже: всі біля корпусу, жилети застебнуті, кличемо на допомогу.

Відмова керування або двигуна

Не кожна аварія — це вода в корпусі. Найчастіше на моторному човні відмовляє двигун або стерно, і головна помилка — панічно шукати причину, поки судно несе. Порядок завжди той самий: спершу зупинити знесення, потім ремонтувати.

1. Оцінити, куди вас несе. Вітер і течія за хвилини можуть покласти судно на навітряний берег, на греблю або в судноплавний фарватер.
2. Кинути якір, якщо глибина дозволяє: це одразу перетворює аварію на спокійний ремонт. Витравити линви щонайменше 5 глибин (ланцюга — 3).
3. Позначити себе. Судно, нездатне маневрувати (statek niezdolny do manewrowania), на внутрішніх водах подає 4 короткі звуки і махає червоним прапором удень або червоним вогнем уночі.
4. Перевірити очевидне: паливо в баку, відкритий паливний кран, відкручений сапун бака, аварійний шнур на місці, передача в нейтралі, чи не намотався на гвинт линь чи поліетилен — при цьому двигун глухне саме при вмиканні передачі.
5. При відмові стерна — на човні з підвісним двигуном керуйте самим двигуном; на стаціонарі використовуйте аварійний румпель, а якщо його немає — керуйте буксируванням відра чи плавучого якоря з потрібного борту.
6. Не полагодили за 10–15 хвилин — кличте допомогу, не чекаючи темряви чи погіршення погоди.

Теча і боротьба за живучість

Теча — найтихіша з аварій: вода прибуває без звуку, і про неї часто дізнаються, коли судно вже погано слухається стерна. Регулярний погляд у трюм (zęza) — така сама звичка, як погляд на прилади. Класичні місця пробою: удар об каміння чи паль, дейдвудний сальник (dławnica wału), забортні клапани, зношені шланги охолодження і транець біля кріплення підвісного двигуна.

Алгоритм при виявленні води на борту:

1. Оголосити тривогу і роздати жилети — до того, як стане очевидно, що судно тоне.
2. Знайти джерело. Це або пробоїна, або відкритий забортний клапан, або зірваний шланг — інколи «теча» виявляється лопнутим шлангом системи охолодження, і достатньо просто вимкнути двигун.
3. Заткнути отвір зсередини: дерев'яний конічний чіп (їх тримають прив'язаними біля кожного забортного клапана), ганчірка, подушка з кокпіту, притиснуті рукою або розпіркою. Тиск води сам притискає латку зсередини.
4. Відкачувати воду помпою, черпаком або відром. Правило досвідчених: найкраща помпа — це переляканий член екіпажу з відром.
5. Зменшити напір води: перекласти екіпаж і вантаж так, щоб пробоїна піднялася над водою; при пробої нижче ватерлінії з одного борту — крен на протилежний. Іноді допомагає зміна курсу так, щоб пробоїна опинилася з підвітряного боку.
6. Кликати допомогу і йти на мілину. Якщо вода прибуває швидше, ніж ви її відкачуєте, свідома посадка судна на пологу мілину чи піщаний берег — правильне рішення: залізо ремонтують, людей — не завжди.

Буксирування аварійного судна

Найчастіша «рятувальна операція», у якій ви візьмете участь, — це буксирування човна з мертвим двигуном до найближчого порту. Робиться це так:

• Підходьте проти вітру, на мінімальному ходу, і подавайте кидальний кінець, а не підходьте борт до борту: два корпуси на хвилі трощать один одного.
• Буксир кріплять якнайдалі до носа буксируваного судна — за носовий рим, качку або обнесений навколо корпусу «оброслий» шлаг. На буксирі кріплення має бути ближче до центру обертання, ніж до корми, інакше ви втратите керованість.
• Довжина буксирної линви — щонайменше кілька довжин корпусу, а на хвилі так, щоб обидва судна одночасно були на гребені або в улоговині: тоді линва не смикається. Синтетична линва з невеликим розтягом амортизує ривки.
• Рушати плавно, вибираючи слабину на мінімальних обертах; ривок рве качки з палубою разом. Швидкість — щонайбільше половина звичайної.
• Ніхто не стоїть у створі линви. Порваний буксир б'є як батіг — це реальна причина важких травм. Ніж чи стропоріз тримають напоготові з обох суден.
• На буксируваному судні має бути екіпаж біля стерна: воно кермує услід за буксиром, а не волочиться боком.
• У порт заходьте, перевівши буксирувану яхту на борт (holowanie na burcie) — так ви керуєте обома корпусами як одним.

Спортивний буксирувальний караван (pociąg holowniczy) на внутрішніх водах може налічувати щонайбільше 10 суден при послідовному буксируванні і 3 — при паралельному (цифри з екзаменаційних матеріалів PZMWiNW; самі przepisy żeglugowe в § 1.06 віддають максимальну кількість суден у зчепі на розсуд директора urzędu żeglugi śródlądowej у місцевих приписах).

Гіпотермія

Гіпотермія — переохолодження організму — головний вбивця на воді, небезпечніший за саме утоплення: навіть улітку вода у польських озерах швидко висмоктує тепло з тіла. Якщо ви у воді в жилеті і допомога вже викликана, завдання одне — зберегти тепло:

• Поодинці — поза HELP (Heat Escape Lessening Position): коліна підтягнуті до грудей, руки притиснуті до боків, «поза ембріона». Вона прикриває пах, боки і груди — зони найбільшої тепловтрати.
• Група — поза CLINCH (huddle): збитися в тісне коло, притиснувшись боками, дітей — у середину. Група гріє сама себе і краще помітна.
• Не плавати «щоб зігрітися» — рух лише прискорює втрату тепла.

Стадії гіпотермії: як оцінити стан без термометра

Медики користуються чотирма стадіями (швейцарська класифікація HT I–IV). Стернику не потрібен термометр — стадію видно з поведінки потерпілого, а від стадії залежить, наскільки обережно з ним поводитися.

Найважливіша межа — між HT I і HT II: зникнення тремтіння не означає, що людині стало краще, це означає, що організм уже не має ресурсу гріти себе. Від HT II людину тримають горизонтально й переносять максимально делікатно: різкий рух чи вертикальне положення можуть спричинити зупинку серця («afterdrop» — холодна кров із кінцівок повертається до серця).

Після підйому переохолодженої людини з води: зняти мокрий одяг, вдягнути в сухе, загорнути в ковдру, дати тепле солодке пиття (якщо людина притомна і може ковтати) і зігрівати поступово. Категорично заборонені алкоголь (розширює периферійні судини — тіло охолоджується ще швидше), енергійні розтирання та різке тепло: холодна кров з кінцівок, раптово повернувшись до серця, може спричинити його зупинку. При тяжкій гіпотермії — негайно медики.

Перша допомога

Алгоритм базових реанімаційних дій (BLS) — стандарт Європейської ради реанімації (ERC):

1. Безпека передусім. Спершу переконайтеся, що не станете другим постраждалим: двигун вимкнений, судно не дрейфує на перешкоду, ви самі в жилеті.
2. Перевірити притомність: голосно звернутися, обережно струснути за плечі.
3. Відкрити дихальні шляхи: закидання голови назад із підняттям підборіддя.
4. Перевірити дихання до 10 секунд: дивитися на грудну клітку, слухати, відчувати щокою. Поодинокі судомні зітхання («риб'яче дихання») — це не дихання.
5. Викликати допомогу (112 або 601 100 100) — доручіть це конкретній людині на ім'я і попросіть підтвердити виклик; «хтось викличте» не працює. Другу людину відправте по AED, якщо на березі чи в маріні він є.
6. Якщо дихання немає — серцево-легенева реанімація у циклі 30 натискань : 2 вдихи, частота натискань 100–120 за хвилину (на іспиті — «близько 100»), глибина 5–6 см, у центрі грудної клітки, з повним поверненням клітки між натисканнями. Не переривати до приїзду рятувальників, повернення дихання або власного виснаження; міняйтеся з напарником кожні 2 хвилини.
7. Людину, що дихає, але непритомна, — у безпечну бокову позицію, накрити, контролювати дихання щохвилини.

AED і безпечна бокова позиція

Автоматичний зовнішній дефібрилятор (AED) простий настільки, що ним користуються без жодного навчання: увімкнути, наклеїти електроди на голі груди за малюнком (праворуч під ключицею і ліворуч під пахвою) і виконувати голосові команди. Під час аналізу ритму й розряду ніхто не торкається постраждалого. Одразу після розряду — негайно продовжуйте натискання, не чекаючи «результату». На мокрій палубі витріть груди насухо і за змоги відсуньте потерпілого від калюжі; сама волога шкіра застосуванню AED не заважає.

Безпечна бокова позиція потрібна тільки тому, хто дихає, але непритомний: вона не дає язику перекрити горло, а блювотним масам — потрапити в дихальні шляхи. Коротко: ближню руку постраждалого відвести під прямим кутом, дальню покласти тильним боком до його щоки, дальню ногу зігнути в коліні й, тягнучи за коліно, перекотити людину до себе на бік; голову відхилити назад, обличчям донизу. Раз на хвилину перевіряти дихання, кожні 30 хвилин перекладати на другий бік.

Утоплення: чому тут усе інакше

При зупинці кровообігу від утоплення (tonięcie) причина — брак кисню, а не серце. Тому реанімація потопельника має власну особливість: після витягання з води й перевірки дихання почніть із 5 рятувальних вдихів, і лише потім переходьте до циклів 30:2. З тієї самої причини натискання «без вдихів» тут не працюють: кров є, кисню в ній немає.

Решта правил порятунку потопельника:

• Не стрибати у воду без потреби. Черговість засобів рятування: докричатися → подати з берега чи борту (жердина, весло, rzutka) → кинути (коло) → підпливти з плавзасобом → і лише в останню чергу — вплав, і тільки якщо ви вмієте це робити.
• Панічний потопельник хапається за рятувальника — підпливайте ззаду і завжди з предметом, за який він може вхопитися замість вас.
• Не витрачайте час на «виливання води». Води в легенях зазвичай мало; струшування й натискання на живіт лише затримують реанімацію і провокують блювання.
• Кожного, кого витягли з води непритомним або з кашлем і задишкою, обов'язково передають медикам, навіть якщо він «уже добре себе почуває»: стан може погіршитися за кілька годин.
• Потопельника, витягнутого з холодної води, лікують одночасно від утоплення і від гіпотермії — обережно, горизонтально, у сухому й теплому.

Кровотечі, опіки, сонячний удар

Три найчастіші «побутові» травми на борту, які треба вміти закрити без лікаря:

• Кровотеча. Одягніть рукавички з аптечки, накладіть на рану складену марлю і тисніть прямо на рану — сильно і безперервно. Промокло — не знімайте, докладайте зверху ще один шар і бинтуйте як тиснучу пов'язку. Кінцівку підніміть вище рівня серця. Джгут (opaska uciskowa) — тільки при масивній кровотечі з кінцівки, якої не спиняє тиск, із записом часу накладення. Стороннє тіло в рані не виймають, а обкладають і стабілізують.
• Опік (гаряча вихлопна труба, окріп, палаюче паливо). Охолоджуйте чистою прохолодною водою 10–20 хвилин — це найважливіша дія, вона зупиняє «догорання» тканин углиб. Потім накрийте стерильною неприлипаючою пов'язкою. Не проколюйте пухирі, не мастіть жодним жиром, кремом чи пастою, зніміть персні й годинник до появи набряку. Великі опіки (більше долоні постраждалого), опіки обличчя, дихальних шляхів або хімічні — одразу до медиків. Обережно: у переохолодженого не можна охолоджувати опік довго — ризик гіпотермії.
• Тепловий і сонячний удар. На воді сонце б'є двічі — згори і відбите від поверхні, а вітер обманює, бо не дає відчути перегріву. Ознаки: головний біль, нудота, слабкість, червона гаряча шкіра, припинення потовиділення, сплутана свідомість. Дії: у тінь, горизонтально з піднятими ногами, роздягнути, охолоджувати мокрими рушниками й обмахувати, притомному дати пити невеликими ковтками. Сплутана свідомість або втрата притомності — це вже стан, який загрожує життю: 112. Профілактика проста: капелюх, окуляри, крем, вода і тінь бімінія.

Пожежа на борту

Пожежа на яхті найчастіше починається в моторному відсіку або біля газового балона. Послідовність дій:

1. Зупинити судно — зустрічний потік повітря роздмухує полум'я; за змоги стати так, щоб вітер зносив вогонь і дим за борт.
2. Вимкнути двигун і перекрити подачу палива (паливний кран) та газ.
3. Відсікти доступ повітря: закрити кришку моторного відсіку, накрити вогнище кошмою/ковдрою — вогонь без кисню гасне.
4. Гасити порошковим вогнегасником короткими імпульсами в основу полум'я.

Чого робити не можна: лити воду на палаюче паливо — бензин легший за воду, палаюча плівка розпливеться і рознесе вогонь по судну; гасити водою або пінним вогнегасником електропроводку під напругою — і вода, і піна проводять струм. Для палива й електрики — тільки порошок або відсікання кисню.

Класи пожеж і вибір вогнегасника

Польська норма PN-EN 2 поділяє пожежі на групи, позначені літерами. Літера на вогнегаснику каже, що саме ним можна гасити, — і на борту це рятує від фатальної помилки: правильна речовина в неправильній пожежі гірша за нічого.

Кілька пояснень, які варто розуміти, а не зубрити. Група «E» формально скасована у PN-EN 2 ще 2006 року — електрообладнання саме не горить, горять його ізоляція і пластик (це група A або B). Але позначення «E» досі вживають у польських матеріалах для водників, і зміст той самий: струм плюс вода дорівнює удар струмом. Тому стандартний порошковий вогнегасник ABC на човні має маркування, що дозволяє гасити обладнання під напругою до 1000 В з відстані щонайменше метра. Мінімальний вміст вогнегасника на моторній яхті — 2 кг порошку; на корпусі до 10 м потрібен один вогнегасник, до 15 м — два, до 20 м — три, а двигун потужністю 50–100 кВт додає ще один вогнегасник, понад 100 кВт — два.

Як гасити правильно: зірвати чеку, стати спиною до вітру, цілити в основу полум'я, а не в дим і язики вогню, і випускати порошок короткими імпульсами, рухаючись від краю до центру. Порошок 2 кг закінчується приблизно за 10 секунд безперервного натискання — тому імпульси, а не одна довга черга. Гасивши пожежу в закритому відсіку, не відкривайте його широко: свіже повітря дасть спалах. А після гасіння ще довго стежте за місцем — паливо легко займається повторно.

Виклик допомоги і сигнали лиха

Офіційні сигнали лиха знає кожен учасник руху, і подавати їх без потреби заборонено. Для внутрішніх вод повний перелік дає § 3.30 польських przepisów żeglugowych — і він ширший, ніж багато хто думає: кругові рухи прапором чи іншим схожим предметом; прапор із кулею (або схожим предметом) над ним чи під ним; кругові рухи вогнем; ракети або набої, що викидають червоні зірки, випущені з короткими інтервалами; сигнал SOS азбукою Морзе (··· ––– ···); полум'я на судні; парашутна ракета або ручний фальшфеєр з червоним полум'ям (czerwona rakieta, pochodnia); повільне піднімання й опускання розведених у боки рук. Ці візуальні сигнали замінюють або доповнюють звукові — повторювані довгі звуки чи повторювані серії ударів у дзвін (§ 4.01). На морі до того самого набору додаються ще помаранчевий дим, радіовиклик MAYDAY і аварійний радіобуй EPIRB.

Шаблон виклику MAYDAY по УКХ

На морі виклик лиха подають на каналі 16 VHF (156,8 МГц) — це міжнародний канал виклику й лиха, на якому всі ведуть радіопрослуховування. Три рівні терміновості розрізняють словом на початку:

• MAYDAY — безпосередня загроза життю або судну (тонемо, пожежа, людина за бортом, якої не можемо підняти). Має абсолютний пріоритет: усі інші розмови мовчать.
• PAN-PAN — терміново, але без загрози життю (відмова двигуна, дрейф, травма без загрози життю).
• SÉCURITÉ — повідомлення безпеки: перешкода в фарватері, штормове попередження. Це інформація, а не виклик допомоги.

Текст виклику завжди має ту саму структуру — вивчіть її як вірш і тримайте копію біля радіостанції:

Три речі, які найчастіше псують реальний виклик. Перше — говорити швидко: диктуйте позицію повільно, цифра за цифрою, і повторіть її. Друге — вимкнути станцію після виклику: залишайтеся на каналі 16 і чекайте, вас перепитають. Третє — кинути виклик, бо ніхто не відповів: повторюйте MAYDAY з інтервалами, паралельно телефонуйте 112 або 601 100 100 і подавайте візуальні сигнали. На внутрішніх водах радіо у вас найчастіше не буде взагалі — там працює телефон плюс кругові рухи прапором чи вогнем і повторювані довгі звуки.

Порятунок людського життя службою SAR на морі — безплатний (Служба SAR фінансується з держбюджету); натомість рятування майна — буксирування справного екіпажу до порту, зняття з мілини — це вже платна послуга. І дзеркальний обов'язок: кожен керівник судна, який опинився поблизу аварії, мусить негайно поспішити на допомогу людям у небезпеці — навіть якщо це наражає власне судно на ризик (звісно, в межах розумного, без жертвування власним екіпажем).

Гідроцикл і алкоголь

На гідроциклі діє окреме залізне правило: аварійний шнур (zrywka) завжди закріплений на зап'ясті (або жилеті) керманича. Падіння у воду — шнур вириває чеку, і двигун негайно глухне: некерований скутер не мчатиме по акваторії і не переїде свого ж водія. Рятувальні жилети зобов'язані мати і керманич, і кожен пасажир — на скутері падіння у воду є нормальним режимом експлуатації, а не аварією.

І про алкоголь на воді: керувати судном у стані після вживання алкоголю чи у стані сп'яніння заборонено так само, як автомобілем, — з адміністративною і кримінальною відповідальністю. На воді алкоголь небезпечніший, ніж на дорозі: до сповільненої реакції додаються хвиля, сонце, вібрація і холодна вода, яка миттєво «вимикає» нетверезого плавця. Статистика утоплень у Польщі рік у рік показує той самий головний чинник — алкоголь.

Догляд за рятувальними засобами

Рятувальний засіб, який ніхто не перевіряв три сезони, — це не безпека, а її імітація. Мінімум, який стерник робить сам перед сезоном і перед довшим виходом:

• Пінопластові жилети: перевірити шви, пряжки, свисток і паховий пас; світловідбивні стрічки мають бути цілі. Вигорілий, задубілий або запліснявілий жилет замінюють — намокла й ущільнена піна втрачає плавучість. Сушити в тіні, не на батареї й не під прямим сонцем.
• Надувні (пневматичні) жилети (kamizelka pneumatyczna): щороку розкрити, надути ротом і лишити на добу — жилет має тримати тиск; перевірити балончик CO₂ (не викручений, не проколотий, вага відповідає маркуванню) і термін придатності автоматичної головки (типово 3–5 років). Після кожного спрацювання балончик і таблетку міняють.
• Рятувальне коло: без тріщин і вигорання, лінь ≈30 м не зотлілий і не прив'язаний намертво — його має бути видно і можна миттєво кинути. Коло зберігають на палубі в місці, звідки його видно, а не в рундуку під речами.
• Вогнегасник: манометр у зеленій зоні, чека і пломба на місці, щорічна легалізація дійсна. Порошковий вогнегасник раз на кілька місяців перевертають і струшують, щоб порошок не злежався.
• Аптечка: перевіряють терміни придатності, наявність рукавичок, стерильних пов'язок, бинтів, ножиць, термоковдри (folia NRC) і фіксуючих пластирів; зберігають у водонепроникному контейнері.
• Піротехніка (на морі): ракети й фальшфеєри мають термін придатності (типово 3 роки) — прострочені не викидають у смітник, а здають у порту.

Чек-лист безпеки перед виходом

Останні дві хвилини перед відходом від причалу — найдешевша страховка у вашому житті. Пройдіться шістьма блоками; на іспиті логіку цього списку теж запитують, бо він відображає обов'язки керівника судна.

Підсумок

• Рятувальний жилет від 100N (PN-EN ISO 12402) перевертає непритомного обличчям догори; страхувальний 50N — ні, і рятувальним засобом не є. Жилетів — стільки, скільки людей.
• Коло з плавучим линем ≈30 м, rzutka, порошковий вогнегасник ≈2 кг зі щорічною легалізацією, аптечка — обов'язковий мінімум.
• MOB: тривога → стерно в бік людини → коло/rzutka → спостерігач → циркуляція → підхід проти вітру на мінімальному ходу → luz за корпус → двигун STOP при підйомі з борту.
• Перекидання: триматися за корпус, порахувати людей, не пливти до берега. Відмова двигуна чи стерна: спершу якір, потім ремонт; 4 короткі звуки = «не можу маневрувати».
• Теча: тривога і жилети → знайти джерело → заткнути зсередини (чіп, ганчірка) → відкачувати → накренити пробоїну вгору → кликати допомогу і йти на мілину.
• Буксирування: подавати rzutkę, кріпити якнайдалі до носа буксированого, довга линва, плавний старт, ніхто не стоїть у створі; караван — до 10 суден послідовно, 3 паралельно.
• Холодна вода: поза HELP сам, CLINCH групою; після підйому — сухий одяг і тепле солодке пиття, жодного алкоголю та розтирань. Стадії: HT I (тремтить, 35–32 °C), HT II (тремтіння зникло, сонливість, 32–28 °C), HT III (непритомний, 28–24 °C), HT IV (зупинка кровообігу). Від HT II — тільки горизонтально й делікатно.
• RKO: 30 натискань : 2 вдихи, частота 100–120 за хвилину («близько 100» на іспиті), глибина 5–6 см, дихальні шляхи — закиданням голови. AED: увімкнути й виконувати команди. Утоплення — почати з 5 рятувальних вдихів.
• Кровотеча — прямий тиск на рану і тиснуча пов'язка; опік — охолоджувати водою 10–20 хвилин, пухирів не проколювати; тепловий удар — тінь, охолодження, ноги вгору.
• Пожежа: зупинитися, вимкнути двигун, перекрити паливо, відсікти кисень, гасити порошком у основу полум'я, спиною до вітру; паливо й електрику — не водою і не піною. Класи PN-EN 2: A тверді, B рідини, C гази, D метали, F жири; електрику під напругою (стара «E») — порошок ABC до 1000 В.
• Допомога: 601 100 100 (WOPR/MOPR), 984, 112; на морі — канал 16 VHF, SAR рятує безплатно; допомогти іншому судну в біді — обов'язок. MAYDAY = загроза життю, PAN-PAN = терміново без загрози життю, SÉCURITÉ = повідомлення безпеки.
• Спорядження перевіряють: надувний жилет — раз на рік надути на добу і глянути на балончик CO₂; вогнегасник — манометр і щорічна легалізація; чек-лист перед виходом — погода, судно, рятувальне, екіпаж, документи і зв'язок, план рейсу.
• Скутер — zrywka на зап'ясті; алкоголь за стерном — заборонений і смертельно небезпечний.